
         |
Галина ЛАТИШЕВСЬКА,
головний спеціаліст Департаменту прикладних науково-технічних програм
Міннаука України
Що
може "БІОРЕГУЛЯТОР", або роздуми
на тему однієї медичної розробки
Справжньою бідою України останнім часом стала втрата наукового
потенціалу, який створювався впродовж багатьох років. За даними статистики,
з 1995 року в еміграцію подалися понад 6 тисяч наукових співробітників,
у тому числі 313 докторів наук. Втрачено ряд наукових шкіл.
Проте все ж деяким ученим вдається не тільки вижити за цих умов, але й
успішно вести наукові дослідження, створювати конкурентноспроможну науково-технічну
продукцію. Йдеться про недавно сформований науковий колектив, який самостійно,
без залучення державних коштів, знайшов своє місце і заповнив нішу в галузі
медичної техніки і технологій: "Інженерно-технічну організацію (ІТО)
? "Нове у медицині". Ті, хто створив її, безумовно, яскраві
особистості. До того ж ? з великим досвідом роботи в галузі космічного
приладобудування. А їхня продукція - це лікувально-діагностична техніка,
яка перебуває на різних стадіях готовності. Одні прилади вже апробовано
в клініках наукових медичних установ і закладах практичної медицини та
допущено до промислового виробництва і клінічного використання, деякі
? перебувають у стадії макетування, інші - тільки запатентовано. Генератором
ідей є Ігор Вікторович Таршинов ? заслужений винахідник, який має 70 авторських
свідоцтв СРСР, 9 патентів України та 2 ? Росії. Звичайно, його творчий
потенціал реалізований далеко не повністю. Колектив ІТО об'єднує людей
різних спеціальностей: інженерів, біологів, лікарів, котрі мають бажання
сприймати нове й творити.
Нині цей колектив готовий повною мірою забезпечити потребу України в унікальному
лікувальному апараті для пневмопресингу "Біорегулятор" власної
розробки. За своїми терапевтичними можливостями він перевищує зарубіжний
аналог "Лімфомат" (Німеччина) і дозволяє лікувати широкий спектр
захворювань, пов'язаних з порушеннями трофіки та нервової регуляції. Може,
й важко повірити у терапевтичні можливості цього приладу, проте є дані
зарубіжної літератури, що за допомогою методу синкардіального пневмомасажу
можна лікувати близько 200 хвороб. І медичні випробування це підтвердили.
Попередні дослідження показали, що піддаються йому навіть такі хвороби,
які зараз лікуються тільки за допомогою хірургічних методів: діабетичні
ангіопатії, облітеруючий ендартеріїт, варикозне розширення вен, трофічні
виразки.
Принцип дії "Біорегулятора" ? об'ємний пневмомасаж, синхронізований
з пульсом пацієнта (синкардіальний масаж). З'явилась унікальна можливість
"тренування" м'язів судин, їхніх клапанів, тонус яких знижений
при деяких патологічних процесах і не відновлюється в звичайних умовах.
Результат ? відновлення функцій судин. Зарубіжні вчені вважають, що за
допомогою методу можна лікувати близько двохсот хвороб. І дослідження,
проведені в Головному клінічному госпіталі Міністерства оборони України,
свідчать, що застосування "Біорегулятора" перспективне при остеохондрозах,
сколіозах, облітеруючому ендартеріїті, облітеруючому атеросклерозі, варикозному
розширенні вен, лімфостазі різної етіології, трофічних виразках. Робота
колективу спрямована не тільки на впровадження приладу "Біорегулятор"
у серійне виробництво, але й на створення нових медичних технологій лікування
? разом з провідними спеціалістами в галузі медицини (Інститут клінічної
хірургії АМН України, Харківський НДІ психіатрії і неврології) ? для визначення
об'єктивних показань застосування методу і розробок конкретних лікувальних
програм, що забезпечили б індивідуалізований підхід до хворого.
Проте, на наш погляд, зосередитись тільки на цих аспектах наукової та
впроваджувальної роботи ? втратити унікальні можливості реалізації задумів
Ігоря Таршинова, для якого пошук нових неординарних технічних рішень ?
саме життя. Необхідно тільки, щоб творчий задум винахідника був підтриманий
і впроваджений у життя при сприянні зацікавлених відомств. А шляхи участі
в реалізації задуму, які враховували б інтереси і власника патенту й інвестора,
завжди можна знайти.
Галина ЛАТИШЕВСЬКА,
головний спеціаліст
Департаменту прикладних
науково-технічних програм
|